розкидчастий
РОЗКИ́ДЧАСТИЙ, а, е, рідко.
Те саме, що розки́дистий.
Поїзд виїхав на невеличкий луг. Понад Россю, в лузі стояли рідко розкидані розкішні старі дуби з рідким розкидчастим гіллям, неначе порозпинали сотні рук на всі боки (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)