розклад
РО́ЗКЛАД, у, ч.
1. Дія за знач. розкла́сти, розклада́ти.
Щуплий лейтенант в розстебненім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути про свій програш. Крутнув головою: – От напоровсь! Ох, і розклад же! (А. Головко);
Він своє поземельне справив, розклад, що на церкву або на що друге [інше] розкладають, оддав (Грицько Григоренко).
2. Дія і стан за знач. розклада́тися 3–5.
Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії й розкладу матерії (Ю. Яновський);
Щоб активізувати в можливо короткий строк біологічне життя ґрунту, треба, насамперед, створити умови для розкладу дернини (з наук. літ.);
Смердючі пси, недолюдки криваві, потвори тьми і розкладу, і зрад, вам не зламать Вітчизни, що у славі знялась до зір і розцвіла, як сад (В. Сосюра).
3. Графік (занять, руху поїздів і т. ін.).
Чекаю я на того начальника [станції]. Де які розклади їзди були – попрочитував (Б. Лепкий);
Зарічний щось промимрив, у відчаї побіг на автобусну зупинку, поглянув на розклад і опустив руки: дружина була вже у місті (М. Ю. Тарновський);
// Розпорядок, режим (дня і т. ін.).
За госпітальним розкладом дня зараз – мертва година (Л. Смілянський);
Розклад дня поламався – не були готові до розгляду проекти законів про оренду та банки і банківську справу (з газ.).
4. рідко. Структура, архітектура якої-небудь споруди.
– Треба вже тямучого чоловіка і уважного оглядача, щоб звернув увагу на розклад будинку, на весь його план (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)