розклад

РО́ЗКЛАД, у, ч.

1. Дія за знач. розкла́сти, розклада́ти.

Щуплий лейтенант в розстебненім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути про свій програш. Крутнув головою: – От напоровсь! Ох, і розклад же! (А. Головко);

Він своє поземельне справив, розклад, що на церкву або на що друге [інше] розкладають, оддав (Грицько Григоренко).

2. Дія і стан за знач. розклада́тися 3–5.

Дивлюся, як перебігає прекрасний вогник, символ вічного переходу енергії й розкладу матерії (Ю. Яновський);

Щоб активізувати в можливо короткий строк біологічне життя ґрунту, треба, насамперед, створити умови для розкладу дернини (з наук. літ.);

Смердючі пси, недолюдки криваві, потвори тьми і розкладу, і зрад, вам не зламать Вітчизни, що у славі знялась до зір і розцвіла, як сад (В. Сосюра).

3. Графік (занять, руху поїздів і т. ін.).

Чекаю я на того начальника [станції]. Де які розклади їзди були – попрочитував (Б. Лепкий);

Зарічний щось промимрив, у відчаї побіг на автобусну зупинку, поглянув на розклад і опустив руки: дружина була вже у місті (М. Ю. Тарновський);

// Розпорядок, режим (дня і т. ін.).

За госпітальним розкладом дня зараз – мертва година (Л. Смілянський);

Розклад дня поламався – не були готові до розгляду проекти законів про оренду та банки і банківську справу (з газ.).

4. рідко. Структура, архітектура якої-небудь споруди.

– Треба вже тямучого чоловіка і уважного оглядача, щоб звернув увагу на розклад будинку, на весь його план (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розклад — ро́зклад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розклад — ( матерії) розпад, розкладання, п! ГНИТТЯ; (руйнація) розвал; (руху) графік, р. розпис; (дня) розпорядок, режим. Словник синонімів Караванського
  3. розклад — [розклад і росклад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. розклад — -у, ч. 1》 Дія за знач. розкласти, розкладати. 2》 Дія і стан за знач. розкладатися 3-5). Реакція розкладу — хімічна реакція, внаслідок якої одна речовина розпадається на дві або на кілька нових речовин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розклад — У, ч. 1. Стан справ, ситуація. Шо за блядь? Шо за розклади? (Л. Подерев'янський). Зрештою, такий розклад подій Євкуне дуже й засмучував (І. Карпа). Знаєш, мої пацани в такі розклади не клеяться, передали чмошників ментам (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
  6. розклад — (-у) ч. мол. 1. План, задум, намір. БСРЖ, 501. 2. Ситуація, стан справ. Машина записана на іншу людину, доручення — на Христю, моїх пальчиків на "волині" немає... У мокрих справах ствол не засвідчений. Словник жарґонної лексики української мови
  7. розклад — Впольована звірина, складена (або підвішена) після полювання за правилами мисливської ієрархії. Універсальний словник-енциклопедія
  8. розклад — ЗАНЕ́ПАД (погіршення загального стану, зниження рівня розвитку), РЕГРЕ́С, ДЕГРАДА́ЦІЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ЗАНЕПА́ДОК заст.; ПІДУПА́Д рідше (у дещо меншій мірі); ДЕКАДА́НС книжн. (у мистецтві, літературі і т. п.); РО́ЗКЛАД (у суспільстві, моралі тощо). Словник синонімів української мови
  9. розклад — Ро́зклад, -ду, в -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. розклад — РО́ЗКЛАД, у, ч. 1. Дія за знач. розкла́сти, розклада́ти. Щуплий лейтенант в розстебненім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути про свій програш. Крутнув головою: — От напоровсь! Ох, і розклад же!... Словник української мови в 11 томах