1. Словник жарґонної лексики української мови

розклад

(-у) ч. мол.

1. План, задум, намір. БСРЖ, 501.

2. Ситуація, стан справ. Машина записана на іншу людину, доручення — на Христю, моїх пальчиків на "волині" немає... У мокрих справах ствол не засвідчений. При такому розкладі сам Господь Бог не зможе пришити мені кримінал (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 501; ПСУМС, 61.

Джерело: Короткий словник жарґонної лексики української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розклад — ро́зклад іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. розклад — ( матерії) розпад, розкладання, п! ГНИТТЯ; (руйнація) розвал; (руху) графік, р. розпис; (дня) розпорядок, режим. Словник синонімів Караванського
  3. розклад — [розклад і росклад] -ду, м. (на) -д'і, мн. -дие, -д'іў Орфоепічний словник української мови
  4. розклад — -у, ч. 1》 Дія за знач. розкласти, розкладати. 2》 Дія і стан за знач. розкладатися 3-5). Реакція розкладу — хімічна реакція, внаслідок якої одна речовина розпадається на дві або на кілька нових речовин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. розклад — РО́ЗКЛАД, у, ч. 1. Дія за знач. розкла́сти, розклада́ти. Щуплий лейтенант в розстебненім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути про свій програш. Крутнув головою: – От напоровсь! Ох, і розклад же! (А. Словник української мови у 20 томах
  6. розклад — У, ч. 1. Стан справ, ситуація. Шо за блядь? Шо за розклади? (Л. Подерев'янський). Зрештою, такий розклад подій Євкуне дуже й засмучував (І. Карпа). Знаєш, мої пацани в такі розклади не клеяться, передали чмошників ментам (Ю. Андрухович). Словник сучасного українського сленгу
  7. розклад — Впольована звірина, складена (або підвішена) після полювання за правилами мисливської ієрархії. Універсальний словник-енциклопедія
  8. розклад — ЗАНЕ́ПАД (погіршення загального стану, зниження рівня розвитку), РЕГРЕ́С, ДЕГРАДА́ЦІЯ, ДЕПРЕ́СІЯ, ЗАНЕПА́ДОК заст.; ПІДУПА́Д рідше (у дещо меншій мірі); ДЕКАДА́НС книжн. (у мистецтві, літературі і т. п.); РО́ЗКЛАД (у суспільстві, моралі тощо). Словник синонімів української мови
  9. розклад — Ро́зклад, -ду, в -ді Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. розклад — РО́ЗКЛАД, у, ч. 1. Дія за знач. розкла́сти, розклада́ти. Щуплий лейтенант в розстебненім кітелі навіть і зараз, роздаючи карти, не може забути про свій програш. Крутнув головою: — От напоровсь! Ох, і розклад же!... Словник української мови в 11 томах