розкладачка
РОЗКЛАДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко.
Те саме, що розклада́йка.
Проснулась в родички з Холодної гори, два місяці пролежавши в гарячці на кривоногій, ветхій розкладачці, метаючись з тривоги і жари (М. Бажан);
При одній стіні звичайна дерев'яна розкладачка, в кутку коло вікна кухонного типу стіл (В. Підмогильний);
Я мовчки підігрів вечерю, вніс розкладачку і поклав спати гостя (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)