розкладачка

РОЗКЛАДА́ЧКА розм. (легке розкладне ліжко), РОЗКЛАДА́ЙКА розм., ДА́ЧКА розм. Дядечко Альварес кладе газету й окуляри на ослінчика, встає з розкладачки, смокче сигару (М. Рудь); Влітку найчастіше вона спить на оцій канапі, а Віталик надворі, на розкладайці (О. Гончар); Марія Довганюк встає з дачки і йде краєм лісу вузькою стежкою (В. Масляк).

Значення в інших словниках

1. розкладачка — (легкий розкладний предмет для спання) розкладайка.  Словник синонімів Полюги
2. розкладачка — розклада́чка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
3. розкладачка — -и, ж. 1》 розм., рідко. Те саме, що розкладайка. 2》 Жін. до розкладач.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розкладачка — РОЗКЛАДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що розклада́йка. Проснулась в родички з Холодної гори, два місяці пролежавши в гарячці на кривоногій, ветхій розкладачці, метаючись з тривоги і жари (М.  Словник української мови у 20 томах
5. розкладачка — РОЗКЛАДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що розкладу́шка. Проснулась в родички з Холодної гори, два місяці пролежавши в гарячці на кривоногій, ветхій розкладачці, метаючись з тривоги і жари (Бажан, Політ..  Словник української мови в 11 томах