розклекотатися
РОЗКЛЕКОТА́ТИСЯ, очу́ся, о́чешся і РОЗКЛЕКОТІ́ТИСЯ, очу́ся, оти́шся, док.
1. Почати випускати бульки під час кипіння, видаючи клекіт.
Розклекотався окріп;
* Образно. Губи [бабині] стиснулися в синю нитку, а в грудях розклекоталися, як смола, люті жаркі слова. Ой, як повно в мені клекоту, слова розчервонілися, як каміння на вогні (Р. Федорів).
2. перен. Розхвилюватися, вимовляючи або видаючи звуки, схожі на клекіт.
Дід розхвилювався, розклекотівся, наче казанок з окропом на жаркому вогні (І. Волошин).
Словник української мови (СУМ-20)