розклеєний
РОЗКЛЕ́ЄНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до розкле́їти.
Мій батько прийшов додому й радісно оголосив, що по місту розклеєні афіші, які сповіщають про прибуття української трупи на чолі з М. Л. Кропивницьким (з мемуарної літ.);
// розкле́єно, безос. пред.
В одну ніч в багатьох селах району було розклеєно і розкидано .. листівки (В. Козаченко);
// у знач. прикм.
В куточку конверта зяяла маленька розклеєна щілинка (Яків Баш);
На всіх чотирьох дверях, з обох кінців казарми, видніються розклеєні листки наказу (П. Колесник).
2. у знач. прикм., перен., розм. Який занепав духом.
З'явилися неждані візитери й представили розклеєному Левкові свої малоприємні мандати (А. Крижанівський);
// Який погано себе почуває, нездужає.
Коли я була у Вас тільки раз, то не через те, щоб не інтересувалась Вами чи справами, а через те, що була розклеєна і втомлена (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)