розклеєний

РОЗКЛЕ́ЄНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до розкле́їти.

Мій батько прийшов додому й радісно оголосив, що по місту розклеєні афіші, які сповіщають про прибуття української трупи на чолі з М. Л. Кропивницьким (Збірник про Кроп., 1955, 343);

// У знач. прикм.

В куточку конверта зяяла маленька розклеєна щілинка (Баш, Вибр., 1948, 71);

На всіх чотирьох дверях, з обох кінців казарми, видніються розклеєні листки наказу (Кол., На фронті.., 1959, 52);

// розкле́єно, безос. присудк. сл.

В одну ніч в багатьох селах району було розклеєно і розкидано радянські листівки (Коз., Гарячі руки, 1960, 8).

2. у знач. прикм., перен., розм. Який занепав духом;

// Який погано себе почуває, нездужає.

Коли я була у Вас тільки раз, то не через те, щоб не інтересувалась Вами чи справами, а через те, що була розклеєна і втомлена (Л. Укр., V, 1956, 353).

Значення в інших словниках

1. розклеєний — розкле́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. розклеєний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розклеїти. || розклеєно, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм., перен., розм.Який занепав духом. || Який погано себе почуває, нездужає.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розклеєний — РОЗКЛЕ́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до розкле́їти. Мій батько прийшов додому й радісно оголосив, що по місту розклеєні афіші, які сповіщають про прибуття української трупи на чолі з М. Л. Кропивницьким (з мемуарної літ.); // розкле́єно, безос. пред.  Словник української мови у 20 томах
4. розклеєний — Розкле́єний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)