Словник української мови у 20 томах

розколотися

РОЗКОЛО́ТИСЯ див. розко́люватися.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розколотися — розколо́тися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. розколотися — див. розколюватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розколотися — ЛАМА́ТИСЯ (розвалюватися на частини), ПЕРЕЛО́МЛЮВАТИСЯ, ПЕРЕЛА́МУВАТИСЯ, РОЗЛА́МУВАТИСЯ, ЛОМИ́ТИСЯ розм.; ТРОЩИ́ТИСЯ (перев. з шумом); РОЗКО́ЛЮВАТИСЯ (про щось цільне); НАДЛО́МЛЮВАТИСЯ, НАДЛА́МУВАТИСЯ (не зовсім, не до кінця); РОЗБИВА́ТИСЯ...  Словник синонімів української мови
  4. розколотися — РОЗКОЛО́ТИСЯ див. розко́люватися.  Словник української мови в 11 томах