розколошканий

РОЗКОЛО́ШКАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до розколо́шкати.

За вершинкою одного з сусідніх пагорбів, так само як і Катруха, в сніговій норі сидів комісар. Його також заполонили розколошкані подіями останніх днів думки. Бач, як воно життя складається (Микола Чернявський).

2. у знач. прикм. Розбуджений, розтривожений, наляканий і т. ін. (про людину або іншу істоту).

Галя розплющилась і побачила перед собою бліде, розколошкане дівча з перестрашено розширеними очима (Валерій Шевчук);

// Розпатланий, скуйовджений (про волосся).

На Раздорина дивляться [з дзеркала] смутні й блискучі очі, і не хочеться йому вірити, що оцей худий чоловік з розколошканим волоссям – це він, Раздорин (А. Шиян).

Значення в інших словниках

1. розколошканий — розколо́шканий дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розколошканий — див. кошлатий  Словник синонімів Вусика
3. розколошканий — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розколошкати. 2》 у знач. прикм. Розпатланий, скуйовджений (про волосся).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розколошканий — РОЗКОЛО́ШКАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розколо́шкати. 2. у знач. прикм. Розпатланий, скуйовджений (про волосся). На Раздорина дивляться [з дзеркала] смутні й блискучі очі, і не хочеться йому вірити...  Словник української мови в 11 томах