розколошкатися
РОЗКОЛО́ШКАТИСЯ, ається, док., розм.
1. Прокинутися від сну; розбуркатися.
Розколошкалися діти;
// Налякавшись, розбігтися, розлетітися і т. ін. у різні боки.
Розколошкалися голуби.
2. Розпатлатися, скуйовдитися (про волосся).
Тоді вони побачили, що назустріч їм іде, похитуючись з боку на бік, якесь мале чоловіченя. Шапки в нього на голові вже давно не було, чубик розколошкався, а свиту волочив по куряві (Валерій Шевчук).
Словник української мови (СУМ-20)