розкосичений
РОЗКОСИ́ЧЕНИЙ, а, е.
Прикрашений, убраний квітами, стрічками і т. ін. (перев. про волосся).
* Образно. Вони йшли поміж чагарями, обминали заболочені влоговини, на яких лепеха стояла з розкосиченими стеблами (Є. Гуцало).
Словник української мови (СУМ-20)