розкосичений
РОЗКОСИ́ЧЕНИЙ, а, е. Прикрашений, убраний квітами, стрічками і т. ін. (перев. про волосся).
*Образно. Вони йшли поміж чагарями, обминали заболочені влоговини, на яких лепеха стояла з розкосиченими стеблами (Гуц., З горіха.., 1967, 5).
Словник української мови (СУМ-11)