розкохуватися

РОЗКО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм.

1. Переставати кохати кого-небудь.

– Хлопчик ще ти, – говорить Микола Іванович. – Я прожив у два з половиною рази більше за тебе і бачив разів у десять більше. І закохувався, і розкохувався більше разів, ніж ти (В. Собко).

2. заст. Те саме, що зако́хуватися.

Бідахи [паничі] розкохались, аж зовсім подуріли, з лиця спали .. Чи так вона [панночка] всім до душі прийшла, чи не було їм тоді чого іншого розважитись (Марко Вовчок).

3. Споживаючи багато їжі, ставати огрядним, товстим;

// Буйно розростатися за сприятливих природних умов (про рослинність).

Луг був давній і старий .. На його величезному квадраті, обрамленому з чотирьох боків лозняками, розкохувалися зелені, густі та запашні трави (Григорій Тютюнник);

В просвіті хмар засвітилося рідке сонячне проміння, .. запалило вкриту багрянцем пожовклого листя грушу-одиначку, що розкохалася за клунею комірника (В. Логвиненко).

Значення в інших словниках

1. розкохуватися — розко́хуватися дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розкохуватися — -уюся, -уєшся, недок., розкохатися, -аюся, -аєшся, док., розм. 1》 Переставати кохати кого-небудь. 2》 заст. Те саме, що закохуватися. 3》 Споживаючи багато їжі, ставати огрядним, жирним. || Буйно розростатися за сприятливих природних умов (про рослинність).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкохуватися — ЗАКОХА́ТИСЯ в кого і без додатка (пройнятися почуттям кохання, пристрастю до кого-небудь), УЛЮБИ́ТИСЯ (ВЛЮБИ́ТИСЯ) розм., ЗАЛЮБИ́ТИСЯ розм., ВКЛЕПА́ТИСЯ (УКЛЕПА́ТИСЯ) фам., РОЗКОХА́ТИСЯ заст., ПРИЛЮБИ́ТИСЯ діал.  Словник синонімів української мови
4. розкохуватися — РОЗКО́ХУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКОХА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. 1. Переставати кохати кого-небудь. — Хлопчик ще ти, — говорить Микола Іванович. — Я прожив у два з половиною рази більше за тебе і бачив разів у десять більше.  Словник української мови в 11 томах