розкошлачувати
РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОШЛА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., кого, що, розм.
Те саме, що розко́шлати.
Брат розкошлатив рукою білявий Юрків чуб (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗКОШЛА́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОШЛА́ТИТИ, а́чу, а́тиш, док., кого, що, розм.
Те саме, що розко́шлати.
Брат розкошлатив рукою білявий Юрків чуб (В. Козаченко).
Словник української мови (СУМ-20)