розкреслений
РОЗКРЕ́СЛЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розкре́слити.
Розкресленим на квадрати виглядав цей чистий і акуратний закордон (О. Полторацький);
Чітко розкреслена геометричним орнаментом біла стіна дзвіниці справді доповнює композицію, створює відчуття довершеності і повної гармонії (з наук.-попул. літ.);
// у знач. прикм.
На аркушиках блокнота – розкреслені схеми, а під ними внизу – пояснення маршруту (О. Гончар);
Андрій то мовчки щось креслив теслярським олівцем на дошках, то вмикав пилу і сунув їй у гострі зуби вже готові, розкреслені дошки (Ю. Збанацький);
Опрацьовувалась розкреслена періодика.
Словник української мови (СУМ-20)