розкреслювати
РОЗКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., що.
1. Проводити на чому-небудь риски, прямі лінії.
* Образно. – Хай припливуть за куренем курінь Чайки, чуби, що розігнав Нечеса, І хай Сіркова тінь довготелеса Списом розкреслить надбережну рінь (М. Зеров);
// Позначати рисками, зображати у вигляді креслення.
Тимко обміряв очима сухеньку постать старого, розкреслив вістрям лопати прямокутник приблизно для його росту (Григорій Тютюнник).
2. спец. У тексті робити відповідні позначки для виписування з нього якихось слів, речень і т. ін.
Розкреслювати художню літературу.
Словник української мови (СУМ-20)