розкреслювати
РОЗКРЕ́СЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКРЕ́СЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Проводити на чому небудь риски, прямі лінії.
*Образно. — Хай припливуть за куренем курінь Чайки, чуби, що розігнав Нечеса, І хай Сіркова тінь довготелеса Списом розкреслить надбережну рінь (Зеров, Вибр., 1966, 89);
// Позначати рисками, зображати у вигляді креслення.
Тимко обміряв очима сухеньку постать старого, розкреслив вістрям лопати прямокутник приблизно для його росту (Тют., Вир, 1964, 92).
Словник української мови (СУМ-11)