розкривавлювати
РОЗКРИВА́ВЛЮВАТИ, влюю, влюєш, недок., РОЗКРИВА́ВИТИ, влю, виш; мн. розкрива́влять; док., кого, що.
Розбивати, роздирати, ранити до крові.
Гострий камінь розкривавив щоку Кульжан (З. Тулуб);
Чужа кицька через дроти клітки покалічила Пташка, видерла хвоста, розкривавила животика (П. Дорошко);
Якийсь ромей вихитрився й ударив царя з-за спини по шолому, розкривавив йому вухо, забив памороки. Самуїл упав, його підхопив син, виніс з бою (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)