розкрилювати

РОЗКРИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко РОЗКРИЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗКРИ́ЛИ́ТИ, и́лю́, и́ли́ш, док., що.

1. Широко розгортати (крила).

Над зарослим молодим сосняком схилами пагорбів ширяє, розкриливши нерухомі крила, птах (В. Дрозд);

* Образно. Вітер розкрилює крила (М. Драй-Хмара);

Хай за туманами тими Крила розкрилить гроза (П. Усенко).

2. перен. Широко розводити, розкидати в боки що-небудь ніби крила.

Стоїть там дуб, могутній, як земля. Яке величчя і незламна сила! Як впевнено він віти розкриля! (М. Рильський);

Веселі киянки, Співці юнаки – Розкрилимо весла На хвилях ріки (П. Усенко);

Ковальов мимохіть розкрилив руки: – .. Хочу всіх вас обняти, як братів рідних (М. Ю. Тарновський).

Значення в інших словниках

1. розкрилювати — розкри́лювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. розкрилювати — -юю, -юєш і рідко розкриляти, -яю, -яєш, недок., розкрилити, -илю, -илиш, док., перех. 1》 Широко розгортати (крила). 2》 перен. Широко розводити, розкидати в боки що-небудь ніби крила.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкрилювати — РОЗКРИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко РОЗКРИЛИ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., РОЗКРИ́ЛИ́ТИ, и́лю́, и́ли́ш, док., перех. 1. Широко розгортати (крила). *Образно. Вітер розкрилює крила (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 62); Хай за туманами тими Крила розкрилить гроза (Ус., Листя..  Словник української мови в 11 томах