розкрилюватися

РОЗКРИ́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко РОЗКРИЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., РОЗКРИ́ЛИ́ТИСЯ, и́лю́ся, и́ли́шся, док.

1. Широко розгортати свої крила.

* Образно. Новий ранок розкрилювався над прояснілою картою міста (М. Стельмах);

В кожнім серці розкрилився птах (П. Воронько).

2. перен. Широко розходитися, розкидатися в боки.

Ростуть за нашої доби В добу колишню саджені дуби, Розкрилюються вітами широко (М. Рильський);

Довгими прибудовами розкрилилась біла пристань на березі Дніпра (А. Хижняк).

3. перен. Розвиватися на повну силу.

Талант композитора [П. І. Майбороди] розкрилився після війни (з наук. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)