розкритий
РОЗКРИ́ТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розкри́ти.
Як очунялася [баба], то побачила, що скриня розкрита (Григорій Тютюнник);
Варвара пройшла до воріт, розкритих навстіж, подивилася на сіру смугу піщаної вулиці (Л. Первомайський);
Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (В. Сосюра);
Зелений стіл стояв серед хати розкритий, рясно обписаний крейдою (І. Нечуй-Левицький);
Дитяча опочивальня. Ліжка, на ліжках діти в білизні, розкриті, нудяться (С. Васильченко);
Він стояв блідий, з широко розкритими очима і важко дихав (М. Коцюбинський);
Знайшли сапера у долині. Поклавши голову на міну, Він спав. Уста були розкриті (М. Стельмах);
// у знач. прикм.
Пригадувалося далеке село на Катеринославщині. Голод там. Розкриті хати, повітки світять ребрами (А. Головко);
// у знач. прикм.
– Ти чув, Іване, як люди загомоніли? – запитав Гнат, з вікна на вулицю висунувши розкриту голову (С. Чорнобривець);
// у знач. прикм.
Василь сидів на лаві біля столу над розкритою книжкою (Панас Мирний);
Вона держала в руках великий товстий листок магнолії.., розкрита парасолька валялась тут же на землі (Леся Українка);
// розкри́то, безос. пред.
Розкрито осяяні входи В лункі анфілади зал (М. Бажан);
Коли зникли з очей контури Кримських гір, було розкрито пакет (О. Гончар);
По багатьох із тих колишніх катів уже й слід і пам'ять розвіялися по землі .. А тут їх знайдено і розкрито аж через два десятки років (В. Козаченко);
На лусках розкритих шишок насінини розміщені по дві й лежать відкриті, через не сосну, як і інші хвойні, називають голонасінними рослинами (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)