розкритий

РОЗКРИ́ТИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до розкри́ти.

Як очунялася [баба], то побачила, що скриня розкрита (Григорій Тютюнник);

Варвара пройшла до воріт, розкритих навстіж, подивилася на сіру смугу піщаної вулиці (Л. Первомайський);

Люблю, коли в вікно розкрите шумлять безжурно дерева (В. Сосюра);

Зелений стіл стояв серед хати розкритий, рясно обписаний крейдою (І. Нечуй-Левицький);

Дитяча опочивальня. Ліжка, на ліжках діти в білизні, розкриті, нудяться (С. Васильченко);

Він стояв блідий, з широко розкритими очима і важко дихав (М. Коцюбинський);

Знайшли сапера у долині. Поклавши голову на міну, Він спав. Уста були розкриті (М. Стельмах);

// у знач. прикм.

Пригадувалося далеке село на Катеринославщині. Голод там. Розкриті хати, повітки світять ребрами (А. Головко);

// у знач. прикм.

– Ти чув, Іване, як люди загомоніли? – запитав Гнат, з вікна на вулицю висунувши розкриту голову (С. Чорнобривець);

// у знач. прикм.

Василь сидів на лаві біля столу над розкритою книжкою (Панас Мирний);

Вона держала в руках великий товстий листок магнолії.., розкрита парасолька валялась тут же на землі (Леся Українка);

// розкри́то, безос. пред.

Розкрито осяяні входи В лункі анфілади зал (М. Бажан);

Коли зникли з очей контури Кримських гір, було розкрито пакет (О. Гончар);

По багатьох із тих колишніх катів уже й слід і пам'ять розвіялися по землі .. А тут їх знайдено і розкрито аж через два десятки років (В. Козаченко);

На лусках розкритих шишок насінини розміщені по дві й лежать відкриті, через не сосну, як і інші хвойні, називають голонасінними рослинами (з навч. літ.).