розкритий
розкри́тий
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до розкрити.
|| розкрито, безос. присудк. сл.
З розкритим ротом — дуже уважно, з цікавістю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкритий — розкри́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- розкритий — РОЗКРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкри́ти. Як очунялася [баба], то побачила, що скриня розкрита (Григорій Тютюнник); Варвара пройшла до воріт, розкритих навстіж, подивилася на сіру смугу піщаної вулиці (Л. Словник української мови у 20 томах
- розкритий — відкри́та (розкри́та) душа́ у кого, чия. 1. для кого. Хто-небудь прихильно, щиро ставиться до кого-небудь. — По гроші найясніший (князь) велів звернутися до вас…— Для вас, Антоне Андрійовичу, завжди відкрита в мене душа (С. Добровольський). 2. для чого. Фразеологічний словник української мови
- розкритий — Розкри́тий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- розкритий — РОЗКРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкри́ти. Як очунялася [баба], то побачила, що скриня розкрита (Тют., Вир, 1964, 16); Варвара пройшла до воріт, розкритих навстіж, подивилася на сіру смугу піщаної вулиці (Перв. Словник української мови в 11 томах