розкритий

Значення в інших словниках

1. розкритий — розкри́тий дієприкметник Орфографічний словник української мови
2. розкритий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розкрити. || розкрито, безос. присудк. сл. З розкритим ротом — дуже уважно, з цікавістю. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкритий — РОЗКРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. до розкри́ти. Як очунялася [баба], то побачила, що скриня розкрита (Григорій Тютюнник); Варвара пройшла до воріт, розкритих навстіж, подивилася на сіру смугу піщаної вулиці (Л. Словник української мови у 20 томах
4. розкритий — відкри́та (розкри́та) душа́ у кого, чия. 1. для кого. Хто-небудь прихильно, щиро ставиться до кого-небудь. — По гроші найясніший (князь) велів звернутися до вас…— Для вас, Антоне Андрійовичу, завжди відкрита в мене душа (С. Добровольський). 2. для чого. Фразеологічний словник української мови
5. розкритий — РОЗКРИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розкри́ти. Як очунялася [баба], то побачила, що скриня розкрита (Тют., Вир, 1964, 16); Варвара пройшла до воріт, розкритих навстіж, подивилася на сіру смугу піщаної вулиці (Перв. Словник української мови в 11 томах