розкудлувати

РОЗКУ́ДЛУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУ́ДЛАТИ, аю, аєш, док., кого, що, розм.

Робити кудлатим, патлатим, кошлатим (волосся, шерсть); розскубувати, розкуйовджувати.

Христина без церемонії махнула на Ломицького вишиваним рушником, зачепила його по голові, розкудлала волосся (І. Нечуй-Левицький);

Розкудлати песика.

Значення в інших словниках

1. розкудлувати — розку́длувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкудлувати — див. розкудлати.  Великий тлумачний словник сучасної мови