розкуражувати

РОЗКУРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУРА́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, розм.

Виклика́ти збудження, занепокоєння, тривогу і т. ін. у кого-небудь.

– Я пропоную переселяти по частинах, – обізвався Дорош. – Переселити кілька сімей, збудувати їм житло, потім – слідуючу [наступну] групу. А то як усіх розкуражимо – промах може вийти (Григорій Тютюнник).

Значення в інших словниках

1. розкуражувати — розкура́жувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. розкуражувати — -ую, -уєш, недок., розкуражити, -жу, -жиш, док., перех., розм. Викликати збудження, занепокоєння, тривогу і т. ін. у кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкуражувати — РОЗКУРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУРА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., розм. Виклика́ти збудження, занепокоєння, тривогу і т. ін. у кого-небудь. — Я пропоную переселяти по частинах,— обізвався Дорош.  Словник української мови в 11 томах