розкуражувати
РОЗКУРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУРА́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, розм.
Виклика́ти збудження, занепокоєння, тривогу і т. ін. у кого-небудь.
– Я пропоную переселяти по частинах, – обізвався Дорош. – Переселити кілька сімей, збудувати їм житло, потім – слідуючу [наступну] групу. А то як усіх розкуражимо – промах може вийти (Григорій Тютюнник).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- розкуражувати — розкура́жувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- розкуражувати — -ую, -уєш, недок., розкуражити, -жу, -жиш, док., перех., розм. Викликати збудження, занепокоєння, тривогу і т. ін. у кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкуражувати — РОЗКУРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУРА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., розм. Виклика́ти збудження, занепокоєння, тривогу і т. ін. у кого-небудь. — Я пропоную переселяти по частинах,— обізвався Дорош. Словник української мови в 11 томах