1. Словник української мови в 11 томах

розкуражувати

РОЗКУРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУРА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех., розм. Виклика́ти збудження, занепокоєння, тривогу і т. ін. у кого-небудь.

— Я пропоную переселяти по частинах,— обізвався Дорош. — Переселити кілька сімей, збудувати їм житло, потім — слідуючу групу. А то як усіх розкуражимо — промах може вийти (Тют., Вир, 1964, 172).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкуражувати — розкура́жувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. розкуражувати — -ую, -уєш, недок., розкуражити, -жу, -жиш, док., перех., розм. Викликати збудження, занепокоєння, тривогу і т. ін. у кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розкуражувати — РОЗКУРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУРА́ЖИТИ, жу, жиш, док., кого, розм. Виклика́ти збудження, занепокоєння, тривогу і т. ін. у кого-небудь. – Я пропоную переселяти по частинах, – обізвався Дорош. Словник української мови у 20 томах