розкуркулювати

РОЗКУРКУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУРКУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., кого.

Позбавляти засобів виробництва та землі (в період ліквідації куркульства як класу).

Прибутки від господарювання настільки зросли, що Купріян став схожим на доброго фермера, і в двадцять дев'ятому році його прийшли розкуркулювати (Григорій Тютюнник);

Про Хому тоді йшла довга спірка: одні казали, що його слід розкуркулити, а інші доводили, що розкуркулювати його ні за що (Ю. Збанацький);

// перен., жарт. Відбирати щось у кого-небудь.

Значення в інших словниках

1. розкуркулювати — розкурку́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. розкуркулювати — від. мародерствувати, нищити селянство, чинити ґеноцид селян.  Словник синонімів Караванського
3. розкуркулювати — див. грабувати  Словник синонімів Вусика
4. розкуркулювати — -юю, -юєш, недок., розкуркулити, -лю, -лиш, док., перех., іст. Позбавляти куркулів засобів виробництва та землі (в період ліквідації куркульства як класу).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. розкуркулювати — РОЗКУРКУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУРКУ́ЛИТИ, лю, лиш, док., перех. Позбавляти куркулів засобів виробництва та землі (в період ліквідації куркульства як класу).  Словник української мови в 11 томах