розкусити —
розкуси́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
розкусити —
див. розкушувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
розкусити —
розкуси́ти (міцни́й (тверди́й)) горі́х (горі́шок). Розв’язати якесь складне питання; пізнати щось. (С-р:) Як ковбаса та добра чарка,— На якийсь час минеться й сварка.
Фразеологічний словник української мови
розкусити —
ЗРОЗУМІ́ТИ що і без додатка (правильно сприйняти зміст, значення, суть чого-небудь), ЗБАГНУ́ТИ, УБАГНУ́ТИ (ВБАГНУ́ТИ) розм., УТНУ́ТИ (ВТНУ́ТИ) розм., УТЯ́МИТИ (ВТЯ́МИТИ) розм., ЗМЕТИКУВА́ТИ розм., УТОРО́ПАТИ (ВТОРО́ПАТИ) розм., РОЗТОРО́ПАТИ розм.
Словник синонімів української мови
розкусити —
Розкуси́ти, -кушу́, -ку́сиш
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
розкусити —
РОЗКУСИ́ТИ див. розку́шувати.
Словник української мови в 11 томах