розкустраний

РОЗКУ́СТРАНИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. до розку́страти.

Чорна парубоцька чуприна, завжди здалеку виднілася з кабіни, розкустрана вітром, непокірна (з газ.).

2. у знач. прикм. Те саме, що розкуйо́вджений 2.

– Любонько, але ж я говорив... ти мене неправильно зрозуміла, – Ясень проводить обережно рукою по її розкустраних куделиках (Ю. Бедзик);

Червоний очіпок на розкустраній голові схилився набік, і тим сердите тітчине лице здавалося ще сердитіше (Панас Мирний).

Значення в інших словниках

1. розкустраний — розку́страний дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. розкустраний — див. кошлатий  Словник синонімів Вусика
3. розкустраний — -а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розкустрати. 2》 у знач. прикм. Те саме, що розкуйовджений 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розкустраний — КОШЛА́ТИЙ (з поплутаним, відстовбурченим волоссям, вовною, волокнами тощо — про людину, тварину, тканину), КУДЛА́ТИЙ (КУДЛА́СТИЙ), КУЧМА́ТИЙ розм., КОСМА́ТИЙ розм., ПАТЛА́ТИЙ розм., ПЕЛЕХА́ТИЙ розм., КУСТРА́ТИЙ (КУШТРА́ТИЙ) розм., ЛАХМА́ТИЙ розм.  Словник синонімів української мови
5. розкустраний — РОЗКУ́СТРАНИЙ, а, е, розм. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до розку́страти. Чорна парубоцька чуприна, завжди здалеку виднілася з кабіни, розкустрана вітром, непокірна (Літ. Укр., 13. IX 1974, 4). 2. у знач. прикм. Те саме, що розкуйо́вджений...  Словник української мови в 11 томах