розкуто

РОЗКУ́ТО.

Присл. до розку́тий 2.

– Коли рахунок зрівнявся –2:2 і втрачати вже було нічого, заграв знову розкуто й переміг (з публіц. літ.).

Значення в інших словниках

1. розкуто — розку́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови