розкутість

РОЗКУ́ТІСТЬ, тості, ж.

Стан за знач. розку́тий 2.

Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераменту, творча її фантазія віднаходила саме те, що треба було знайти (О. Гончар);

Масштабність і гострота художньої проблеми, піднесення цінності людської особи породжують розкутість думки (із журн.);

Будьте природним у прояві своїх емоцій, .. надмірної офіційності, з одного боку, і надмірної розкутості – з другого (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. розкутість — розку́тість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розкутість — -тості, ж. Стан за знач. розкутий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкутість — РОЗКУ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. розку́тий 2. Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераменту, творча її фантазія віднаходила саме те, що треба було знайти (Гончар, Циклон, 1970, 175)...  Словник української мови в 11 томах