розкутість

РОЗКУ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. розку́тий 2.

Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераменту, творча її фантазія віднаходила саме те, що треба було знайти (Гончар, Циклон, 1970, 175);

Масштабність і гострота художньої проблеми, піднесення цінності людської особи породжують розкутість думки (Вітч., 3, 1968, 154).

Значення в інших словниках

1. розкутість — розку́тість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. розкутість — -тості, ж. Стан за знач. розкутий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкутість — РОЗКУ́ТІСТЬ, тості, ж. Стан за знач. розку́тий 2. Він бачив у ці дні, як хмелила Ярославу розкутість власного темпераменту, творча її фантазія віднаходила саме те, що треба було знайти (О.  Словник української мови у 20 томах