розкучерявитися
РОЗКУЧЕРЯ́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. розкучеря́вляться; док. Розростися, розвитися або розвіятися кучерями.
Розкучерявилось волосся;
// Стати дуже кучерявим; покритися кучерями.
*Образно. На обрії димами розкучерявивсь рідний Сталінград… (Гонч., Вибр., 1959, 249);
// перен. Густо розростися буйним, розкішним листям (про дерева, кущі).
Розкучерявилася зелень.
Словник української мови (СУМ-11)