розкучерявлений

РОЗКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. Який в’ється, розвівається кучерями.

Микита промовив задумливо, задивившись на розкучерявлене волосся Тані: — Я не знав, що ви така завзята фізкультурниця… (Коп., Вибр., 1948, 113);

Особливо подобалося їй, як при роботі чорним розкучерявленим заслоном падає Тимкові наперед його чуб (Тют., Вир, 1964, 264);

// перен. Який густо розрісся буйним, розкішним листям (про дерева, кущі).

В розкучерявленій зелені.. бринять голоси птаства, усього живого, обійнятого диханням літа (Рад. Укр., 13.VІІ 1971, 4).

Значення в інших словниках

1. розкучерявлений — розкучеря́влений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. розкучерявлений — див. розлогий  Словник синонімів Вусика
3. розкучерявлений — -а, -е. Який в'ється, розвівається кучерями. || перен. Який густо розрісся буйним, розкішним листям (про дерева, кущі).  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. розкучерявлений — РОЗКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е. Який в'ється, розвівається кучерями. Микита промовив задумливо, задивившись на розкучерявлене волосся Тані: – Я не знав, що ви така завзята фізкультурниця... (О.  Словник української мови у 20 томах
5. розкучерявлений — КУЧЕРЯ́ВИЙ (про волосся, вовну), ВИТКИ́Й, ЗАКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, КРУ́ЧЕНИЙ рідко; РОЗКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ (який в'ється, розвівається кучерями). Кучеряве посічене волосся стирчало на голові, як пух (І.  Словник синонімів української мови