розкучерявлений
РОЗКУЧЕРЯ́ВЛЕНИЙ, а, е.
Який в'ється, розвівається кучерями.
Микита промовив задумливо, задивившись на розкучерявлене волосся Тані: – Я не знав, що ви така завзята фізкультурниця... (О. Копиленко);
Особливо подобалося їй, як при роботі чорним розкучерявленим заслоном падає Тимкові наперед його чуб (Григорій Тютюнник);
// перен. Який густо розрісся буйним, розкішним листям (про дерева, кущі).
В розкучерявленій зелені .. бринять голоси птаства, усього живого, обійнятого диханням літа (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)