розкущений
РОЗКУ́ЩЕНИЙ, а, е.
Який розрісся кущем (кущами), розкущився (перев. про посіви зернових культур).
Практика підтверджує, що добре розкущені й укорінені рослини менше терплять від несприятливих умов зимою (з наук. літ.);
Посіви пшениці увійшли в зиму добре розкущені (з наук. літ.);
* Образно. На небі ріденькі, ще не розкущені сходи зірок, на вулиці незрозуміла метушня, лайка, голосіння (М. Стельмах).
Словник української мови (СУМ-20)