розкущуватися
РОЗКУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКУ́ЩИТИСЯ, иться, док.
Рости, розростатися кущем (кущами), пускаючи нові пагони від основного стебла (перев. про посіви зернових культур).
Жито було, правда, кволеньке, а пшениця розкущилась – пашниста, зелена (В. Земляк);
Рослини добре розкущилися, є всі підстави гадати, що врожай буде багатий (з газ.);
* Образно. Він [Борозна] поки що не думав про те, що виросте з його слів, коли вони розкущаться по всій лабораторії (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)