розкущуватися
РОЗКУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКУ́ЩИТИСЯ, иться, док. Рости, розростатися кущем (кущами), пускаючи нові пагони від основного стебла (перев. про посіви зернових культур).
Жито було, правда, кволеньке, а пшениця розкущилась — пашниста, зелена (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 381);
Рослини добре розкущилися, є всі підстави гадати, що врожай буде багатий (Роб. газ., 17.I 1964, 2).
Словник української мови (СУМ-11)