1. Словник української мови в 11 томах

розкущуватися

РОЗКУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКУ́ЩИТИСЯ, иться, док. Рости, розростатися кущем (кущами), пускаючи нові пагони від основного стебла (перев. про посіви зернових культур).

Жито було, правда, кволеньке, а пшениця розкущилась — пашниста, зелена (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 381);

Рослини добре розкущилися, є всі підстави гадати, що врожай буде багатий (Роб. газ., 17.I 1964, 2).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. розкущуватися — розку́щуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. розкущуватися — див. рости Словник синонімів Вусика
  3. розкущуватися — -ується, недок., розкущитися, -иться, док. Рости, розростатися кущем (кущами), пускаючи нові пагони від основного стебла (перев. про посіви зернових культур). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. розкущуватися — РОЗКУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКУ́ЩИТИСЯ, иться, док. Рости, розростатися кущем (кущами), пускаючи нові пагони від основного стебла (перев. про посіви зернових культур). Жито було, правда, кволеньке, а пшениця розкущилась – пашниста, зелена (В. Словник української мови у 20 томах
  5. розкущуватися — РОЗРОСТА́ТИСЯ (про рослинність — ставати більшим, густішим, робити відгалуження тощо), РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯ розм.; РОЗКУ́ЩУВАТИСЯ (рости кущем, кущами — перев. Словник синонімів української мови