розкущуватися
РОЗРОСТА́ТИСЯ (про рослинність — ставати більшим, густішим, робити відгалуження тощо), РОЗПОЛО́НЮВАТИСЯ розм.; РОЗКУ́ЩУВАТИСЯ (рости кущем, кущами — перев. про злаки); РОЗГАЛУ́ЖУВАТИСЯ (утворюючи пагони, бічні корінці тощо); ПОРОСТА́ТИ (густо, у великій кількості). — Док.: розрости́ся, розполони́тися, розбуя́тися розм. розку́щитися, розгалу́зитися, порости́. Дерева, посаджені три і чотири роки тому, тепер добре почали розростатись, ряснішати (Л. Смілянський); Тепер малий садок, а як розполониться, то буде дуже гарний. Он ба, як малина розполонилась (Словник Б. Грінченка); Вони... підв'язували той кущ чаушу-винограду, що, розбуявшись, ласкаво шелестів на них листям та вився пагінням (О. Гончар); Жито було, правда, кволеньке, а пшениця розкущилась (В. Земляк); — Це гілляста пшениця.. Бачите, як розгалужується колосок? (С. Журахович); Геть-геть по ланах поростають, як зелені сади, як виногради, густі та чорні кропиви (С. Васильченко). — Пор. буя́ти.
Значення в інших словниках
- розкущуватися — розку́щуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- розкущуватися — див. рости Словник синонімів Вусика
- розкущуватися — -ується, недок., розкущитися, -иться, док. Рости, розростатися кущем (кущами), пускаючи нові пагони від основного стебла (перев. про посіви зернових культур). Великий тлумачний словник сучасної мови
- розкущуватися — РОЗКУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКУ́ЩИТИСЯ, иться, док. Рости, розростатися кущем (кущами), пускаючи нові пагони від основного стебла (перев. про посіви зернових культур). Жито було, правда, кволеньке, а пшениця розкущилась – пашниста, зелена (В. Словник української мови у 20 томах
- розкущуватися — РОЗКУ́ЩУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗКУ́ЩИТИСЯ, иться, док. Рости, розростатися кущем (кущами), пускаючи нові пагони від основного стебла (перев. про посіви зернових культур). Словник української мови в 11 томах