розкільцьований
РОЗКІЛЬЦЬО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розкільцюва́ти;
// у знач. прикм.
Розкільцьовані птахи.
Словник української мови (СУМ-20)РОЗКІЛЬЦЬО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до розкільцюва́ти;
// у знач. прикм.
Розкільцьовані птахи.
Словник української мови (СУМ-20)