розкільцюватися
РОЗКІЛЬЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, док., спец.
Звільнитися від кільця (звичайно про птаха).
Кільце закріплюють глухим замком, щоб гуси не розкільцювалися своїми міцними дзьобами (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)РОЗКІЛЬЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, док., спец.
Звільнитися від кільця (звичайно про птаха).
Кільце закріплюють глухим замком, щоб гуси не розкільцювалися своїми міцними дзьобами (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)