розкільцюватися
РОЗКІЛЬЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, док., спец. Звільнитися від кільця (звичайно про птаха).
Кільце закріплюють глухим замком, щоб гуси не розкільцювалися своїми міцними дзьобами (Птахівн., 1955, 273).
Словник української мови (СУМ-11)РОЗКІЛЬЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, док., спец. Звільнитися від кільця (звичайно про птаха).
Кільце закріплюють глухим замком, щоб гуси не розкільцювалися своїми міцними дзьобами (Птахівн., 1955, 273).
Словник української мови (СУМ-11)