розкіс

РОЗКІ́С, ко́су, ч., техн. Розпірка, похило розташована до горизонтальних або вертикальних частин конструкції.

Бокова дискова борона складається із сниці (гряділя), двох поперечних балок з розкосами, до яких кріпляться робочі органи, батареї дисків та ходових коліс (Хлібороб Укр., 8, 1967, 30).

Значення в інших словниках

1. розкіс — розкі́с іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. розкіс — -косу, ч., тех. Розпірка, похило розташована до горизонтальних або вертикальних частин конструкції.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розкіс — РОЗКІ́С, ко́су, ч., техн. Розпірка, похило розташована до горизонтальних або вертикальних частин конструкції. Бокова дискова борона складається із сниці (гряділя), двох поперечних балок з розкосами, до яких кріпляться робочі органи...  Словник української мови у 20 томах
4. розкіс — 1. Косо поставлена підпора. 2. Дерев'яний брус, що скріплює кінці вертикальних і горизонтальних елементів, посилюючі міцність рам і фахверкових конструкцій.  Архітектура і монументальне мистецтво