Словник української мови у 20 томах

розладнання

РОЗЛАДНА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. розладна́ти, розла́днувати.

Позитивні зміни, які намітилися у виробництві, зводяться нанівець розладнанням фінансової системи (з газ.).

2. Те саме, що ро́злад 4.

Трибунал, виправдавши мене, не вважав за можливе залишити на фронті,- з огляду на нервове розладнання (Ю. Мушкетик);

Шкідливими для органів слуху дітей є також надмірно потужні звуки, бо вони можуть викликати розладнання слуху (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. розладнання — розладна́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. розладнання — -я, с. 1》 Дія за знач. розладнати, розладнувати. 2》 Те саме, що розлад 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. розладнання — РОЗЛАДНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розладна́ти, розла́днувати. 2. Те саме, що ро́злад 4. Трибунал, виправдавши мене, не вважав за можливе залишити на фронті,— з огляду на нервове розладнання (Мушк., Серце..  Словник української мови в 11 томах