розладнання
РОЗЛАДНА́ННЯ, я, с.
1. Дія за знач. розладна́ти, розла́днувати.
Позитивні зміни, які намітилися у виробництві, зводяться нанівець розладнанням фінансової системи (з газ.).
2. Те саме, що ро́злад 4.
Трибунал, виправдавши мене, не вважав за можливе залишити на фронті,- з огляду на нервове розладнання (Ю. Мушкетик);
Шкідливими для органів слуху дітей є також надмірно потужні звуки, бо вони можуть викликати розладнання слуху (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)