розладнання

РОЗЛАДНА́ННЯ, я, с.

1. Дія за знач. розладна́ти, розла́днувати.

2. Те саме, що ро́злад 4.

Трибунал, виправдавши мене, не вважав за можливе залишити на фронті,— з огляду на нервове розладнання (Мушк., Серце.., 1962, 237);

Шкідливими для органів слуху дітей є також надмірно потужні звуки, бо вони можуть викликати розладнання слуху (Шк. гігієна, 1954, 65).

Значення в інших словниках

1. розладнання — розладна́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. розладнання — -я, с. 1》 Дія за знач. розладнати, розладнувати. 2》 Те саме, що розлад 4).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. розладнання — РОЗЛАДНА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. розладна́ти, розла́днувати. Позитивні зміни, які намітилися у виробництві, зводяться нанівець розладнанням фінансової системи (з газ.). 2. Те саме, що ро́злад...  Словник української мови у 20 томах